Робота Відділу духовно-фізичного виховання молоді Київської єпархії

DSC 9684Завдання відділу духовно-фізичного виховання молоді Київської єпархії є таке ж, як і місія Православної Церкви в цілому, – це  проповідь і втілення істин Євангелія у життя людства. Стосовно специфіки відділу, це, перш за все, втілення в життя народу Божої ідеї про дозволеність моральністю занять спортом для підтримки нашого тілесного єства в тонусі для виконання Заповідей Божих. Спорт для православних, вважаю, ще одне   свідоцтво про Православ'я, нехай навіть ось у такий незвичний спосіб. Особливо це актуально для молоді, яка шукає Істину.

Ось як написано у XI розділі «Соціальної концепції Української Православної Церкви» про духовне і тілесне здоров’я: «Піклування про людське здоров'я – душевне і тілесне – споконвіку є турботою Церкви. Проте підтримка фізичного здоров'я у відриві від здоров'я духовного, з православної точки зору, не є безумовною цінністю. Господь Ісус Христос, проповідуючи словом і ділом, лікував людей, піклуючись не лише про їх тіло, але найбільш про душу, а у результаті – про весь склад  людини (духовний і тілесний). По слову Самого Спасителя, Він зцілював «всю людину»  (Ін. 7:23).  Церква нагадує, що тілесне здоров'я не самодостатньо, оскільки є лише одною із сторін цілісного людського буття. Проте не можна не визнати, що для підтримки здоров'я   людей вельми важливі профілактичні заходи, створення реальних умов для занять фізичною культурою і спортом. У спорті природно є азарт змагань. Проте не можуть бути схвалені крайні прояви комерціалізації спорту, виникнення пов'язаного з ним культу гордині,  руйнівні для здоров'я допінгові маніпуляції, а тим більше такі змагання, під час яких відбувається навмисне нанесення тяжкого каліцтва».

Вважаю,  незайвим буде привести уривок  з листа Феофана Затворника "Про збереження здоров'я при наукових працях": «Працювати працюйте – справа свята. Але і здоров'я треба берегти. Здоров'я – що конячка. Заженеш – їхати ні на чому. Всякий день бути з годину на свіжому повітрі, та сну вдосталь, їсти і  менш  можна, вінопітія зовсім не торкатися; коли не пишете, більше ходити по хаті, чим сидіти. І  праця не залишить руйнівного сліду. Якщо ж можна додати до цього і тілесні вправи: пиляти, стругати, рубати, то цим можна зробитися зовсім недоступним для немочі, хвороб. Є книжка – кімнатна гімнастика, у ній вказані різні рухи – руками, ногами, тулубом, головою. Дуже хороша для гігієни. У мене була, тепер немає, і не знаю, куди звернутися. Завдання таке – щоб жодному мускулу не давати залежуватися без діла, а навпаки, всякий день кожен посмикати і  напружувати. Звідси і тілесного здоров’я прибавиться...»

Про те, що відвідування гімнастичних шкіл відносять до розумного способу життя писав також св. Климент Олександрійський (ІІІ століття): «Полезнее для юношей гимнастические школы… Они укрепляют здоровье молодых людей, пробуждают в них соревнование и честолюбие, направленные на развитие не только телесного, но и душевного здоровья. И если занятиям этим отдаются без отклонения от дел более важных, то это прекрасно и не бесполезно [Зауважу, що св. отець наголошує, якщо це не відволікає людину від головного – від спасіння, то це корисно і не негоже]. И женщины не должны уклоняться от телесных упражнений… Из мужчин же одни могут в нагом виде бороться, другие в мяч играть, особенно на открытом воздухе; другие пусть довольствуются путешествием по стране и прогулками по городу; а если кто и заступ в руки возьмет, то возделывание земли с помощью его не представит собой ничего неблагородного».

Далі, знаходимо у Священному  Писанні такі слова:   «Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає один? Біжіть так, щоб одержали ви! І кожен, хто змагається, від усього стримується; вони ж, щоб тлінний прийняти вінок, але ми – щоб нетлінний.  Тож біжу я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б'ючи. Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним»  (1 Кор. 9:24-27).

У даному  посланні 9-ої глави апостол перш за все зауважує, що і сам легко б міг лишитися спасіння, якби відступив з дороги самозречення. Щоб ближче представити розумінню слухачів цю думку, що постійно переслідувала його, про майбутню винагороду і необхідність постійно вдосконалюватися, апостол порівнює своє положення з положенням людей, що брали участь в так званих істмійських іграх. Ці ігри відбувалися в Коринфі кожні два роки і, подібно до старогрецьких ігор (олімпійських, немейських), складалися з п'яти вправ: стрибки, метання диска, біг наввипередки, кулачна та звичайна боротьба. Вся Греція з живою участю ставилася до цих ігор, і переможця  вітали  загальним захватом. Під час свого дворічного перебування в Коринфі на цих іграх міг бути присутнім і ап. Павло.  У цьому посланні він згадує лише про біг наввипередки і кулачну боротьбу. «Біжать всі, але один отримує  нагороду», тобто багато є охочих отримати на іподромі  нагороду, багато хто біжить до мети, але лише один – найсильніший – отримує  нагороду. Тож біжіть й ви, подібно до цього сильного бігуна, зібравши всі свої сили, і лише у такому разі ви отримаєте (багато, звичайно, а не один переможець) небесну нагороду від Праведного Судді. Біг коринфян, звичайно, повинен полягати у вправах духовних і, переважно, в самозреченні. Невипадково в досить докладний девіз нашого відділу  вибрані ці слова ап. Павла про змагання, адже це для того, щоб показати, що головне завдання відділу не просто саме по собі проведення різних спортивних заходів, але навернення таким чином молоді до духовних змагань і вдосконалень!

Про найближчі плани: зараз ми маємо прекрасну футбольну команду Київської духовної академії, яка двічі на тиждень тренується при Республіканському вищому училищі фізичної культури, з яким у нас є договір про співпрацю. До речі кажучи,  6 жовтня відбудеться товариський матч між нашою командою духовної школи та училищем фізкультури. Запрошую усіх – як вболівати, так і до спілкування. Також 29 вересня команда Київської духовної академії буде приймати участь у турнірі з міні-футболу на Кубок газети "Київський футбол". Це буде вже друга участь нашої команди у турнірі цієї газети, в серпні ми вже грали в аматорській лізі, яку газета проводить уже п’ятий рік поспіль. Головний турнір, який готовить наш відділ вперше, – це покровський турнір з міні-футболу серед юнаків віком 10-15 років на Кубок "Преподобного Іллі Муромця" серед недільних шкіл м. Києва. Змагання відбудуться 12 жовтня на полі Республіканського вищого училища фізичної культури, за адресою: вул. Миколи Матеюка, 4. Цей турнір віднині буде проводитися кожного року перед святом Покрова Божої Матері, яке вшановується 14 жовтня. Чому постать Іллі Муромця взята до уваги, і чому він є покровителем відділу? Все просто. Кажучи коротенько, це був богатир як тілом, так і духом, до чого ми нашим відділом ведемо як усіх слухачів, так і всіх учасників змагань! Також запланована участь волейбольної команди у товариській грі з медичним коледжем. Є мета створити невеличкий турнір з волейболу між командами, з якими ми вже проводили зустрічі на спортмайданчиках.

Тому закликаю всіх до співпраці на цій ниві, бажаючи всім духовного і тілесного здоров'я!

Голова Відділу  духовно-фізичного виховання молоді Київської єпархїії
протоієрей Роман Матюшенко